ображатися

обража́тися

-аюся, -аєшся і рідко ображуватися, -уюся, -уєшся, недок., образитися, -ажуся, -азишся, док.

Відчувати образу (у 2 знач.); приймати щось за образу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ображатися — (відчувати образу) ображуватися, розм. дутися на кого// фам. вдаритися в образу, надути губи (губки), надутися як сич (індик) перед смертю, зневажл. (дуже ображатися) полізти в амбіцію. Словник синонімів Полюги
  2. ображатися — обража́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. ображатися — Мати кривду, кривдитися, кн. бути в претенсії; дк. ОБРАЗИТИСЯ, вдаритися в амбіцію. Словник синонімів Караванського
  4. ображатися — ОБРАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОБРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРА́ЗИТИСЯ, а́жуся, а́зишся, док. 1. Відчувати образу (у 2 знач.); приймати щось за образу. — Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах
  5. ображатися — ОБРАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОБРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРА́ЗИТИСЯ, а́жуся, а́зишся, док. Відчувати образу (у 2 знач.); приймати щось за образу. – Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ображатися — ОБРАЖА́ТИСЯ (відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою), ВРАЖА́ТИСЯ (УРАЖА́ТИСЯ), ОБИЖА́ТИСЯ розм., ЗОБИДЖА́ТИСЯ (ЗОБИЖА́ТИСЯ) розм., КРИ́ВДИТИСЯ розм., ДУ́ТИСЯ на кого, що, розм. Словник синонімів української мови