обторочувати
обторо́чувати
-ую, -уєш, недок., обторочити, -рочу, -рочиш, док., перех.
Те саме, що оторочувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обторочувати — обторо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обторочувати — ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що. Те саме, що оторо́чувати. * Образно. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- обторочувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- обторочувати — ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Те саме, що оторо́чувати. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Гуц., Скупана.., 1965, 201). Словник української мови в 11 томах