1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обчухраний

обчу́храний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обчухрати.

|| обчухрано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчухраний — обчу́храний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обчухраний — ОБЧУ́ХРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обчухра́ти. Посеред хлібів біліла розвалена залізнична будка, навколо якої стирчали обчухрані снарядами стовбури дерев (О. Гончар); * Образно. – Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне. Словник української мови у 20 томах
  3. обчухраний — ОБЧУ́ХРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчухра́ти. Посеред хлібів біліла розвалена залізнична будка, навколо якої стирчали обчухрані снарядами стовбури дерев (Гончар, III, 1959, 23); — А ото, — я показала на обчухраного молодого бука... Словник української мови в 11 томах