обшир

о́бшир

-у, ч.

1》 Те саме, що простір.

2》 рідко. Те саме, що обсяг 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшир — о́бшир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обшир — Простір; (знань) Р. обсяг; обшар. Словник синонімів Караванського
  3. обшир — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
  4. обшир — [обшиер] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. обшир — О́БШИР, у, ч. 1. Те саме, що про́стір; обшар. Одною з таких невідомих досі територій я вважаю нашу Карпатську Русь, тобто весь обшир Карпатських гір, заселений русинами (І. Франко); Й почув я – моря обшир нездоланний заговорив до мене (П. Словник української мови у 20 томах
  6. обшир — ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал. Словник синонімів української мови
  7. обшир — О́бшир, -ру, -рові; -шири, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обшир — О́БШИР, у, ч. 1. Те саме, що про́стір. Одною з таких невідомих досі територій я вважаю нашу Карпатську Русь, тобто весь обшир Карпатських гір, заселений русинами (Фр., XVI, 1955, 312); Й почув я — моря обшир нездоланний заговорив до мене (Тич. Словник української мови в 11 томах