1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обґрунтовувати

обґрунто́вувати

-ую, -уєш, недок., обґрунтувати, -ую, -уєш, док., перех.

Висувати на потвердження чого-небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати.

|| Те саме, що мотивувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обґрунтовувати — обґрунто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обґрунтовувати — Аргументувати, мотивувати, г. узасаднювати. Словник синонімів Караванського
  3. обґрунтовувати — ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБҐРУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Висувати на потвердження чого-небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обґрунтовувати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обґрунтовувати — Обґрунто́вувати, -то́вую, -то́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)