1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оглушення

оглу́шення

-я, с.

1》 Дія за знач. оглушити.

Оглушення приголосних — фонетичне явище, коли дзвінкий приголосний вимовляється як глухий.

2》 мед.Непродуктивний розлад свідомості, при якому утруднене орієнтування у навколишній обстановці, часі.

Ефірне оглушення — потьмарення свідомості, що виникає при інгаляції парів ефіру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглушення — оглу́шення іменник середнього роду оглу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оглушення — [оуглушеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. оглушення — ОГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. оглуши́ти. Лікарі твердять, що оглушення, викликане безперервним шумом протягом чотирьох годин, зникає у людини лише через шістнадцять годин (з наук.-попул. літ.); Оглушення приголосних – фонетичне явище, коли дзвінкий приголосний вимовляють як глухий (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. оглушення — ОГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. оглуши́ти. Лікарі твердять, що оглушення, викликане безперервним шумом протягом чотирьох годин, зникає у людини лише через шістнадцять годин (Наука.., 12, 1960, 43). Словник української мови в 11 томах