огневик

огневи́к

-а, ч., діал.

Жар, висока температура у хворого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огневик — огневи́к іменник чоловічого роду, істота артилерист розм., рідко Орфографічний словник української мови