однобожник
однобо́жник
-а, ч.
Прихильник єдинобожжя, монотеїст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однобожник — Однобо́жник, -ка м. Монотеистъ. Желех. Словник української мови Грінченка