1. Великий тлумачний словник сучасної мови

односкладний

односкла́дний

-а, -е:

Односкладне речення — тип простого речення, структурно-предикативна основа якого ґрунтується на функціонуванні єдиного поширеного або не поширеного другорядними членами головного члена, що виступає засобом вираження предикативності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. односкладний — односкла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. односкладний — ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е: △ Односкла́дне ре́чення див. ре́чення. Словник української мови у 20 томах
  3. односкладний — ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е: ∆ Односкла́дне ре́чення — речення, граматичний центр якого складається з одного головного члена. Словник української мови в 11 томах