одін

о́дін

-а, ч.

У давньоскандинавській міфології – найвище божество, творець Всесвіту, богів і людей, пізніше – бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Одін — о́дін у давньоскандінавській міфології найвище божество, творець всесвіту, богів і людей, пізніше – бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства. Словник іншомовних слів Мельничука