озвучення
озву́чення
-я, с.
1》 спец. Дія за знач. озвучити.
Озвучення фільму — запис звукового супроводу кіно- або телефільму.
2》 лінгв. Надання дзвінкості звукам мови.
3》 перен., поет. Надання виразності або музичності звучання поетичному творові шляхом добору слів із певними звуками або звукосполученнями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озвучення — озву́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- озвучення — [оузвучеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- озвучення — ОЗВУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. спец. Дія за знач. озву́чити. При озвученні фільму бувають випадки, коли, монтуючи фільм, люди відчувають недолік у ньому: щось там не так (О. Довженко). 2. лінгв. Надання дзвінкості звукам мови. Словник української мови у 20 томах
- озвучення — ОЗВУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. спец. Дія за знач. озву́чити. При озвученні фільму бувають випадки, коли, монтуючи фільм, люди відчувають недолік у ньому: щось там не так (Довж., III, 1960, 289). 2. лінгв. Надання дзвінкості звукам мови. Словник української мови в 11 томах