озвучення

озву́чення

-я, с.

1》 спец. Дія за знач. озвучити.

Озвучення фільму — запис звукового супроводу кіно- або телефільму.

2》 лінгв. Надання дзвінкості звукам мови.

3》 перен., поет. Надання виразності або музичності звучання поетичному творові шляхом добору слів із певними звуками або звукосполученнями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озвучення — озву́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. озвучення — [оузвучеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. озвучення — ОЗВУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. спец. Дія за знач. озву́чити. При озвученні фільму бувають випадки, коли, монтуючи фільм, люди відчувають недолік у ньому: щось там не так (О. Довженко). 2. лінгв. Надання дзвінкості звукам мови. Словник української мови у 20 томах
  4. озвучення — ОЗВУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. спец. Дія за знач. озву́чити. При озвученні фільму бувають випадки, коли, монтуючи фільм, люди відчувають недолік у ньому: щось там не так (Довж., III, 1960, 289). 2. лінгв. Надання дзвінкості звукам мови. Словник української мови в 11 томах