озвірити

озві́рити

див. озвірювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озвірити — озві́рити дієслово доконаного виду розлютити розм. Орфографічний словник української мови
  2. озвірити — ОЗВІ́РИТИ див. озві́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. озвірити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше. Словник синонімів української мови
  4. озвірити — ОЗВІ́РИТИ див. озві́рювати. Словник української мови в 11 томах