окремо

Значення в інших словниках

1. окремо — окре́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. окремо — пр., нарізно, ізольовано, і пох. від ОКРЕМИЙ; (діяти) поодинці, не разом. Словник синонімів Караванського
3. окремо — I виокремлено, відмежовано, відокремлено, відрубно, нарізно, нароздріб, нарозпай, одноосібно, опріч, опрічно, осібно, поодиноко, порізнено, порізно, розмежовано, розпайовано Фразеологічні синоніми: незалежно один від одного; окремо один від одного II див. нарізно Словник синонімів Вусика
4. окремо — ОКРЕ́МО. Присл. до окре́мий 1. Кай Летіцій сідає на мармуровім ослоні .. Прісцілла сідає на дзиґлику окремо (Леся Українка); В юртах жінки витрушували все з скринь і окремо складали потрібне влітку (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
5. окремо — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. Словник синонімів української мови
6. окремо — Окре́мо і окро́ме, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. окремо — ОКРЕ́МО. Присл. до окре́мий 1. Кай Летіцій сідає на мармуровім ослоні.. Прісцілла сідає на дзиглику окремо (Л. Укр., II, 1951, 359); В юртах жінки витрушували все з скринь і окремо складали потрібне влітку (Тулуб, В степу.., 1964, 38). Словник української мови в 11 томах