1. Великий тлумачний словник сучасної мови

окупований

окупо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до окупувати.

|| окуповано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окупований — окупо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. окупований — [окупованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. окупований — ОКУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окупува́ти. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Іван Ле); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. окупований — Окупо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. окупований — ОКУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окупува́ти. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Ле, Клен. лист, 1960, 212); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю. Словник української мови в 11 томах