оманець

омане́ць

-нця, ч., зах.

Манівець (див. манівці).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оманець — ома́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оманець — ОМА́НЕЦЬ. Словник української мови у 20 томах
  3. оманець — Омане́ць, -нця м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79. Словник української мови Грінченка