омити

оми́ти

див. омивати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омити — оми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. омити — ОМИ́ТИ див. омива́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. омити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. омити — ОМИ́ТИ див. омива́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. омити — Омити см. омивати. Словник української мови Грінченка