операційний

операці́йний

-а, -е.

Прикм. до операція 1), 3), 4). Операційний сезон.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, що дає дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Операційна карта — робоча карта, яка фіксує час, що його працівник витрачає на виконання робочих операцій, певних видів робіт.

Операційна каса банку — уся готівка, що знаходиться у банку; підрозділ банку, що забезпечує їх прийом, видачу та цілість.

Операційна система (ОС) ЕОМ — комплекс програм, які постійно знаходяться в пам'яті ЕОМ; організує управління пристроями машини та її взаємодію з користувачем.

Операційне поле — ділянка шкіри чи слизової оболонки, через яку здійснюється оперативний доступ і формується операційна рана.

Операційне числення — один із методів математичного аналізу, який дозволяє в ряді випадків за допомогою простих правил розв'язувати складні математичні задачі.

Операційний блок — комплекс спеціально обладнаних приміщень, призначених для проведення хірургічних операцій.

Операційний день — зазвичай перша половина робочого дня кредитної організації, протягом якої приймаються від клієнтів документи, в тому числі і платіжні.

Операційний мікроскоп — оптичний медичний прилад для дослідження і оперування різних ділянок тіла під збільшенням.

Операційний стіл — пристрій для надання тілу хворого позиції, необхідної для проведення оперативного втручання.