оперений

опе́рений

рідко опірений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до оперити, опірити.

2》 у знач. прикм., перен. Який вийшов із дитячого віку, досяг зрілості; дорослий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперений — опе́рений 1 дієприкметник від: опери́ти опе́рений 2 прикметник дорослий Орфографічний словник української мови
  2. оперений — ОПЕ́РЕНИЙ, рідко ОПІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до опери́ти, опіри́ти. Налетіли табунцем якісь пташки-червоногруди .. і разом сіли на вишню, виставивши до сонця свої повні, яскраво оперені груди (О. Словник української мови у 20 томах
  3. оперений — ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙ розм., ЧИМА́ЛИ́Й розм., НЕМАЛИ́Й розм., ОПЕ́РЕНИЙ (ОПІ́РЕНИЙ) жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Словник синонімів української мови
  4. оперений — ОПЕ́РЕНИЙ, рідко ОПІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опери́ти, опіри́ти. Налетіли табунцем якісь пташки-червоногруди.. і разом сіли на вишню, виставивши до сонця свої повні, яскраво оперені груди (Гончар, II, 1959, 195)... Словник української мови в 11 томах