оплот
опло́т
-у, ч.
Надійна опора кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплот — опло́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оплот — сов., твердиня, цитаделя <-ель>, бастіон, п. забороло, у. опліт. Словник синонімів Караванського
- оплот — Твердиня, тверджа, основа, підпора, захист, заслона, див. форт, фертеця, цитадель, кріпость Словник чужослів Павло Штепа
- оплот — ОПЛО́Т, у, ч., уроч. Надійна опора кого-, чого-небудь. Ісус дедалі більше віддалявся від загальновизнаного ортодоксального іудаїзму, .. оплотом якого були саме фарисеї (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- оплот — ОПЛО́Т, у, ч. Надійна опора кого-, чого-небудь. Радянський Союз є оплот миру у всьому світі (Тич., III, 1957, 329); Третій авіаційний парк був.. оплотом київських більшовиків: ні на одному з київських заводів не було такої численної більшовицької організації (Смолич. Мир.., 1958, 42). Словник української мови в 11 томах