оплінь

оплі́нь

еня, ч.

1》 Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба.

2》 тільки мн. Поперечини на копилах саней для скріплення полозків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплінь — оплі́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оплінь — ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч. 1. Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба. 2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків. Сани, обліплені дітворою, повернулись до шпаристого містка, пішли затоки, хтось вивалився з опленів (М. Словник української мови у 20 томах
  3. оплінь — ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч. 1. Дерев’яна подушка на осі воза для опори короба. 2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків. Словник української мови в 11 томах
  4. оплінь — Оплінь, -ня м. = оплін. Г. Барв. 522, 523. Словник української мови Грінченка