опуд
о́пуд
-а, ч., зах.
Опудало.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опуд — Опудало [VII] Словник з творів Івана Франка
- опуд — о́пуд іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- опуд — О́ПУД, а, ч., діал. Опудало. – Почав я фабрикувати .. скрипучі опуди для відгонення воробців [горобців] із пшениці, проса та конопель (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- опуд — ОПУ́ДАЛО (подоба людської постаті з накинутого на хрестовину старого одягу, яку ставлять на городах для відстрашування птахів), СТРАХОПУ́Д розм., ПО́СТРАХ розм., ДІД розм., ЧУПЕРА́ДЛО розм., ХИМЕ́РА заст., ОПУ́Д діал., ОПУ́ДА діал. Словник синонімів української мови
- опуд — О́ПУД, а, ч., діал. Опудало. — Почав я фабрикувати.. скрипучі опуди для відгонення воробців [горобців] із пшениці, проса та конопель (Фр., II, 1950, 344). Словник української мови в 11 томах
- опуд — Опуд, -да м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166. Словник української мови Грінченка