1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опустілий

опусті́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до опустіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опустілий — опусті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опустілий — ОПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до опусті́ти. За шибками темних опустілих вже хат по-великодньому блима світло лампадок (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. На опустілому пероні стою зажурений, один (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. опустілий — ОПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до опусті́ти. За шибками темних опустілих вже хат по-великодньому блима світло лампадок (Коцюб., II, 1955, 363); На опустілому пероні стою зажурений, один (Сос., II, 1958, 140). Словник української мови в 11 томах