опішілий
опіші́лий
-а, -е, діал.
Який став лінивим, повільним у рухах, ході.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опішілий — опі́шілий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- опішілий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- опішілий — ОПІШІ́ЛИЙ, а, е, діал. Який став лінивим, повільним у рухах, ході. Опішіла служниця (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- опішілий — ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- опішілий — ОПІШІ́ЛИЙ, а, е, діал. Який став лінивим, повільним у рухах, ході. Опішіла служниця (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- опішілий — Опішілий, -а, -е Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44. Словник української мови Грінченка