органопластик

органопла́стик

-а, ч.

Пластмаса, армована тканиною з синтетичних волокон; конструкційний і радіотехнічний матеріал в електротехніці, авіа-, ракето- та автомобілебудуванні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me