органопластик
органопла́стик
-а, ч.
Пластмаса, армована тканиною з синтетичних волокон; конструкційний і радіотехнічний матеріал в електротехніці, авіа-, ракето- та автомобілебудуванні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me