органум
орга́нум
-а, ч.
Один із ранніх видів поліфонії, переважно двоголосся, поширений в 9-13 ст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- органум — (від гр. organon — знаряддя, інструмент) — давній вид європейського багатоголосся. Основні види О. — паралельний, вільний, мелізматичний, метризований були поширені в ІХ — ХІІІ ст. Словник-довідник музичних термінів
- органум — Колишня форма багатоголосся в європ. музиці (бл. IX-XII ст.); о. входив у межі одноголосих літургійних форм; найбільший розвиток — у паризькій школі Notre Dame (3, 4 голоси). Універсальний словник-енциклопедія