орицикл

орици́кл

-у, ч., мат.

Одна з трьох основних типів кривих у площині Лобачевського – множина кінців січних рівного нахилу, проведених з деякої точки прямої до всіх прямих, які паралельні їй у певному напрямі й лежать з нею в одній площині Лобачевського.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me