орицикл
орици́кл
-у, ч., мат.
Одна з трьох основних типів кривих у площині Лобачевського – множина кінців січних рівного нахилу, проведених з деякої точки прямої до всіх прямих, які паралельні їй у певному напрямі й лежать з нею в одній площині Лобачевського.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me