орієнтальний

орієнта́льний

-а, -е.

Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний. Орієнтальні вірші.

Орієнтальна музика — а) музика народів Сходу; б) музика в східному стилі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орієнтальний — Орієнта́льний: — східний [31;47] Словник з творів Івана Франка
  2. орієнтальний — орієнта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. орієнтальний — Східній. Словник синонімів Караванського
  4. орієнтальний — Східній Словник чужослів Павло Штепа
  5. орієнтальний — ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний. Обличчя тих людей були виразно не орієнтального типу (Леся Українка); Орієнтальні вірші. Словник української мови у 20 томах
  6. орієнтальний — орієнта́льний (лат. orientalis) східний, характерний для країн Сходу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. орієнтальний — СХІ́ДНИЙ (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ книжн. Всяке буття є страждання, так східні мудреці вчать. Нірвана, кажуть (О. Словник синонімів української мови
  8. орієнтальний — Орієнта́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. орієнтальний — ОРІЄНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Власт. країнам, народам, мовам, культурі Сходу; характерний для країн Сходу; східний. Обличчя тих людей були виразно не орієнтального типу (Л. Укр., III, 1952, 514); Орієнтальні вірші. Словник української мови в 11 томах