1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оселенець

оселе́нець

-нця, ч., розм., рідко.

Те саме, що поселенець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселенець — оселе́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. оселенець — ОСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко. Те саме, що поселе́нець. [Василь:] То, було, жінки воно [Запоріжжя] і близько до себе не підпускає, а тепер само зимовниками заводиться, на свої степи оселенців закликає (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. оселенець — ОСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко. Те саме, що поселе́нець. [Василь:] То, було, жінки воно [Запоріжжя] і близько до себе не підпускає, а тепер само зимовниками заводиться, на свої степи оселенців закликає (Мирний, V, 1955, 113). Словник української мови в 11 томах