осиротити
осироти́ти
-очу, -отиш, док., перех.
Залишити кого-небудь без батька, матері чи близької, рідної людини; зробити сиротою.
|| Зробити кого-небудь самотнім, одиноким, відібравши, відірвавши близьку або рідну людину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осиротити — осироти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- осиротити — ОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., кого. Зробити дитину, підлітка сиротою; позбавити батька, матері або одного з них. Війна осиротила її, все ж лишивши їй двоє найрідніших людей: діда Овсія і Живана (В. Словник української мови у 20 томах
- осиротити — Осироти́ти, -рочу́, -роти́ш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осиротити — ОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Залишити кого-небудь без батька, матері або близької, рідної людини; зробити сиротою. — О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? Щоб ти мене — стару, слабую.. Словник української мови в 11 томах
- осиротити — Осироти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І. Словник української мови Грінченка