1. Великий тлумачний словник сучасної мови

османи

осма́ни

-ів і рідко османці, -ів, мн. (одн. осман, -а і рідко османець, -нця, ч.; османка, -и, ж.).

Давня назва турків-сельджуків, які започаткували Османську імперію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. османи — ОСМА́НИ, ів, мн. (одн. осма́н, а, ч.; осма́нка, и, ж.). Давня назва турків – населення Османської імперії. Після тривалої облоги турки-османи взяли штурмом Константинополь, який став столицею Османської імперії й отримав назву Стамбул (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. Османи — Династія 36 турец. султанів, котрі бл. 1300-1922 (до скасування султанату) правили створеною ними державою — Османською імперією або Османською Туреччиною; засновником династії був Осман I (бл. 1258-1324). Універсальний словник-енциклопедія
  3. османи — ОСМА́НИ, ів, мн. (одн. осма́н, а, ч.; осма́нка, и, ж.). Давня назва турків — населення Османської імперії. Словник української мови в 11 томах