осмучувати

осму́чувати

-ую, -уєш, недок., осмутити, -учу, -утиш, док., перех., рідко.

Те саме, що засмучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмучувати — осму́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осмучувати — ОСМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що, рідко. Те саме, що засму́чувати. Згадай підмосковні битви, чужинських машин потік. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Я. Шпорта); Осмучувати серце. Словник української мови у 20 томах
  3. осмучувати — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. осмучувати — ОСМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех., рідко. Те саме, що засму́чувати. Згадай підмосковні битви, чужинських машин потік. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Шпорта, Вибр., 1958, 49). Словник української мови в 11 томах