оснащувати

осна́щувати

-ую, -уєш і оснащати, -аю, -аєш, недок., оснастити, -ащу, -астиш, док., перех.

1》 Забезпечувати необхідними технічними засобами, обладнанням.

|| Забезпечувати якими-небудь пристроями.

2》 Обладнувати снастями (судно, човен і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснащувати — осна́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оснащувати — Забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, ладнати, обладновувати, обладнувати, обладнати, поладнати, уладновувати, уладнати, повладновувати, лагодити, облагоджувати, облагодити, пооблагоджувати, злагоджувати, злагодити, позлагоджувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. оснащувати — ОСНА́ЩУВАТИ, ую, уєш і ОСНАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСНАСТИ́ТИ, ащу́, а́сти́ш, док., що. 1. Забезпечувати необхідними технічними засобами, обладнанням. Бригада збирає оті суденця.. Словник української мови у 20 томах
  4. оснащувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. оснащувати — ОСНА́ЩУВАТИ, ую, уєш і ОСНАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСНАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., перех. 1. Забезпечувати необхідними технічними засобами, обладнанням. Бригада збирає оті суденця.. Словник української мови в 11 томах