остобісілий
остобі́сілий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до остобісіти.
2》 у знач. прикм. Бридкий, осоружний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остобісілий — ОСТОБІ́СІЛИЙ, а, е, фам. Набридлий, остогидлий. Словник української мови у 20 томах