отрочний

о́трочний

-а, -е, книжн.

Стос. до отроцтва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отрочний — о́трочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. отрочний — О́ТРОЧНИЙ. Словник української мови у 20 томах