охотити
охо́тити
-очу, -отиш, недок., перех., розм.
Викликати в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охотити — охо́тити дієслово недоконаного виду заохочувати розм. Орфографічний словник української мови
- охотити — див. радити Словник синонімів Вусика
- охотити — ОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, недок., кого, розм. Виклика́ти в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань (В. Бичко). Словник української мови у 20 томах
- охотити — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін. Словник синонімів української мови
- охотити — ОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, недок., перех., розм. Виклика́ти в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань (Бичко, Простота, 1963, 59). Словник української мови в 11 томах