1. Великий тлумачний словник сучасної мови

охотницький

охо́тницький

-а, -е.

Прикм. до охотник.

Охотницькі полки іст. — наймані полки на Лівобережній Україні у 70-х рр. 17 ст., що їх комплектували з добровольців.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охотницький — охо́тницький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. охотницький — ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник²; мисливський. Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти – сам, вона ж помиї їла (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. охотницький — ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник² ; мисливський. Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти — сам, вона ж помиї їла (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах