очищати
очища́ти
-аю, -аєш і рідко очищувати, -ую, -уєш, недок., очистити, -ищу, -истиш, док., перех.
1》 Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим.
|| Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань.
2》 Забирати звідкись усе зайве, непотрібне, стороннє; звільняти від усього зайвого, непотрібного, стороннього.
|| Звільняти який-небудь простір, поверхню чогось.
|| розм. Спорожняти (посуд), з'їдаючи, випиваючи що-небудь.
|| Звільняти від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного.
|| перен. Удосконалювати, звільняти від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення.
|| перен. Позбуватися небажаних або ворожих елементів.
3》 перен. Робити чистим у моральному відношенні.
|| Знімати з кого-небудь провину, виправдовувати когось.
|| У свідомості віруючих – відпускати гріх (гріхи), робити чистим перед Богом; звільняти від гріхів.
4》 Звільняти місце, примусивши кого-небудь піти.
|| Звільняти від ворога в перебігу воєнних дій.
|| Звільняти від своєї присутності, покидати, залишати.
5》 рідко. Знімати верхній шар, оболонку і т. ін.; обчищати.
6》 розм. Те саме, що обкрадати.
Значення в інших словниках
- очищати — очища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- очищати — Обчищати, вичищати, вичищувати, чистити, (шлях) прочищати; (спирт) рафінувати; (душу) підносити, одухотворяти; (в суді) виправдувати; (від чого) звільняти; (від гріхів) розгрішати <�відпускати> що; (майдан) покидати, залишати, з. опускати; ЖМ. обкрадати; очищувати. Словник синонімів Караванського
- очищати — ОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док. 1. кого, що. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. Словник української мови у 20 томах
- очищати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Словник синонімів української мови
- очищати — Очища́ти, -ща́ю, -ща́єш; очи́стиш, очи́щу, очи́стиш; очи́сть, очи́стьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- очищати — ОЧИ́ЩАТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех. 1. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. Не кваплячись очистила [Неля] гребінь від волосся, закрутила ним кінці кіс (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- очищати — Очища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. очистити, -щу, -стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору. Чуб. І. 132. Словник української мови Грінченка