1. Великий тлумачний словник сучасної мови

очужілий

очужі́лий

-а, -е.

Який став байдужим, холодним, чужим.

|| Який виражає байдужість, холодність до когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очужілий — очужі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. очужілий — ОЧУЖІ́ЛИЙ, а, е. Який став байдужим, холодним, чужим. Очужілий і гнівний.., він уже не кликав його по імені та по батькові, він уже кричав йому “Ку-гаренко!” (О. Словник української мови у 20 томах
  3. очужілий — ОЧУЖІ́ЛИЙ, а, е. Який став байдужим, холодним, чужим. Вона була якась віддалена, очужіла; // Який виражає байдужість, холодність до когось. Гаркуша ковзнув по них таким очужілим поглядом, наче бачив їх уперше (Гончар, Таврія, 1952, 119). Словник української мови в 11 томах
  4. очужілий — Очужілий, -а, -е Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26. Словник української мови Грінченка