1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ощадний

оща́дний

-а, -е.

1》 Те саме, що ощадливий.

2》 Пов'язаний із зберіганням заощаджень, вкладів.

Ощадна каса — кредитна установа, призначена переважно для залучення грошових заощаджень та вільних коштів громадян, за якими виплачуються проценти.

Ощадна квота — відношення суми приросту заощаджень за рік до суми грошових доходів населення.

Ощадна книжка — документ, який засвідчує наявність вкладу в ощадній касі (ощадному банку), а також відображує операції по вкладу.

Ощадний банк — кредитна установа, що займається збереженням та інвестуванням заощаджень населення.

Ощадний вклад — кошти, внесені фізичними особами на зберігання у банки та ощадні каси з метою отримання процентів.

Ощадний рахунок — рахунок у банку, призначений для накопичення заощаджень громадян.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Ощадні марки — одна з форм організації невеликих заощаджень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощадний — (який зберігає те, що має) бережливий, ощадливий, (живе з розрахунком) економний, діал. кукібний. Словник синонімів Полюги
  2. ощадний — оща́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ощадний — Ощадливий, економний; (- касу) г. щадничий; ід. ОЩАДНА КАСА, щадниця. Словник синонімів Караванського
  4. ощадний — див. бережливий Словник синонімів Вусика
  5. ощадний — ОЩА́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що оща́дливий. Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (І. Франко); Як довго він збирав по шелягу багатство! Та й тепер він обережно ощадний (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  6. ощадний — ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙ рідше, КУКІ́БНИЙ діал., КУКІ́БЛИВИЙ діал. Ні, він не скупий, — він тільки ощадливий (І. Словник синонімів української мови
  7. ощадний — Оща́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ощадний — ОЩА́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що оща́дливий. Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Фр., V, 1951, 173); Як довго він збирав по шелягу багатство! Та й тепер він обережно ощадний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40). Словник української мови в 11 томах
  9. ощадний — Ощадний, -а, -е Бережливый, экономный. Словник української мови Грінченка