паненя

паненя́

яти, с.

Дитина пана.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паненя — паненя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. паненя — див. пан Словник синонімів Вусика
  3. паненя — ПАНЕНЯ́, ня́ти, с. Дитина пана. – Та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! (Марко Вовчок); Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (П. Грабовський); Мати божа!... Словник української мови у 20 томах
  4. паненя — Паненя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. паненя — ПАНЕНЯ́, ня́ти, с. Дитина пана. — Та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! (Вовчок, І, 1955, 22); Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (Граб., І, 1959, 52); Мати божа!... Словник української мови в 11 томах