панчен-лама
па́нчен-ла́ма
-и, ч.
В Тибеті з середини 17 ст. – титул однієї з найвищих духовних осіб ламаїстської церкви.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панчен-лама — панче́н-ла́ма (від санскр. панчен – великий розум, широкі знання і лама) в Тібtті титул однієї з найвищих (поряд з далай-ламою) духовних осіб у ламаїстській церкві. Словник іншомовних слів Мельничука