паніматчин

паніма́тчин

-а, -е, заст.

Прикм. до паніматка; належний паніматці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніматчин — Пані[ь]ма́тчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. паніматчин — Паніматчин, -на, -не Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191. Словник української мови Грінченка