паніматчин
паніма́тчин
-а, -е, заст.
Прикм. до паніматка; належний паніматці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паніматчин — Пані[ь]ма́тчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паніматчин — Паніматчин, -на, -не Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191. Словник української мови Грінченка