пекучий
пеку́чий
-а, -е. прикм.
1》 Який надмірно гріє, палить; дуже гарячий, жаркий.
|| Дуже великий, сильний (про холод, мороз і т. ін.).
|| Який викликає хворобливе відчуття жару, печії, паління і т. ін.
|| Який викликає відчуття гострого, різкого болю.
|| Який викликає гострі смакові відчуття (про перець, часник і т. ін.).
2》 перен. Який завдає глибоких моральних страждань, мучить, непокоїть.
|| Тяжкий, болісний, нестерпний (про почуття).
|| Викликаний тяжкими переживаннями (про сльози).
|| Який вражає, дошкуляє.
|| Гострий, пронизливий (про погляд).
3》 перен. Який має велике життєве значення; необхідний, невідкладний.
|| Якого важко побороти, якому важко протидіяти; невідступний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пекучий — (про сонце) палаючий, (про події) злободенний, актуальний. Словник синонімів Полюги
- пекучий — пеку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- пекучий — Палючий, палкий, жаркий, <�дуже> гарячий; (мороз) лютий, щипучий, тріскучий; (біль) гострий, різкий; (- чуття) важкий, болісний, нестерпний; (- слова) дошкульний, вразливий, шпаркий, терпкий; (- сльози) гіркий; П. (- потребу) нагальний, невідкладний; (- проблему) актуальний, злободенний. Словник синонімів Караванського
- пекучий — ПЕКУ́ЧИЙ, а, е. прикм. 1. Який надмірно гріє, палить; дуже гарячий, жаркий. Прив'яле, аж посхиляне бадилля од пекучого сонця, піднімалось, неначе спросоння, під свіжою росою (І. Словник української мови у 20 томах
- пекучий — ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи (гра́дом) у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- пекучий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
- пекучий — Пеку́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пекучий — ПЕКУ́ЧИЙ, а, е. прикм. 1. Який надмірно гріє, палить; дуже гарячий, жаркий. Прив’яле, аж посхиляне бадилля од пекучого сонця, піднімалось, неначе спросоння, під свіжою росою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- пекучий — Пекучий, -а, -е Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13. Словник української мови Грінченка