перегортати
перегорта́ти
-аю, -аєш і рідше перегортувати, -ую, -уєш, недок., перегорнути, -орну, -орнеш, док., перех.
1》 Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на інший.
|| Повертати, перекидати один за одним, по черзі; гортати (звичайно сторінки книги, зошита, альбома і т. ін.).
|| розм. Перекидаючи сторінки, швидко, поверхово прочитувати, переглядати (книжку, рукопис і т. ін.).
|| перен. Згадувати що-небудь (звичайно давноминуле). Перегортати сторінку.
2》 Перебирати одне за одним, переривати все з якоюсь метою, в пошуках чого-небудь.
|| Перевертати, перекладати на інший бік (звичайно сіно, траву).
|| Розгрібаючи, перемішуючи і т. ін., перекидати з місця на місце (що-небудь сипке).
|| перен. Переорювати все по черзі (звичайно земельні масиви).
3》 Згинати, перегинати (надвоє, під кутом і т. ін.).
Значення в інших словниках
- перегортати — перегорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегортати — (обертати) перекидати, перевертати, повертати; (сторінки) гортати; (у пам'яті) ПЕРЕБИРАТИ; (удвоє) згинати, перегинати; перегортувати. Словник синонімів Караванського
- перегортати — див. гребти; розворушувати Словник синонімів Вусика
- перегортати — ПЕРЕГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПЕРЕГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРНУ́ТИ, орну́, о́рнеш, док., що. 1. Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на другий. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Словник української мови у 20 томах
- перегортати — ВОРУШИ́ТИ (злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (спідньою частиною догори); ПЕРЕГОРТА́ТИ (що-небудь легке); ШУРУВА́ТИ спец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Словник синонімів української мови
- перегортати — ПЕРЕГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПЕРЕГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРНУ́ТИ, орну́, о́рнеш, док., перех. 1. Повертати, перекидати що-небудь з одного боку на другий. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Словник української мови в 11 томах
- перегортати — Перегорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Левиц. Пов. 225, 267. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь. Ком. II. 50. Словник української мови Грінченка