передзвонювати
передзво́нювати
-юю, -юєш, недок., передзвонити, -оню, -ониш, док.
1》 Дзвонити по черзі у церковні дзвони.
|| Дзвонити по черзі (про дзвінки різного роду, годинники, струни).
2》 тільки док. Закінчити дзвонити.
3》 тільки недок. Дзвеніти від ударів по черзі, в різних місцях (про металеві або скляні предмети).
4》 Дзвонити ще раз, повторно. Передзвонювати по телефону.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передзвонювати — передзво́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- передзвонювати — ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. Дзвонити по черзі у церковні дзвони. Передзвонили запізнену заутренню, але старець за гірким оповіданням гостя не чув нічого (К. Словник української мови у 20 томах
- передзвонювати — ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. Дзвонити по черзі у церковні дзвони; // Дзвонити по черзі (про дзвінки різного роду, годинники, струни). Передзвонюють струни, мов дзюрчить струмок (Мартич, Повість про нар. Словник української мови в 11 томах