1. Великий тлумачний словник сучасної мови

переміна

перемі́на

-и, ж.

1》 Дія за знач. переміняти I, перемінювати, перемінити 1) і перемінятися, перемінюватися, перемінитися 1); заміна одного іншим.

2》 Дія і стан за знач. переміняти I, перемінювати, перемінити 2) і перемінятися, перемінюватися, перемінитися 2); поворот до чого-небудь іншого.

3》 Переодягання білизни, одягу, а також комплект, зміна білизни, одягу.

4》 заст. Одна зі страв, з яких складається сніданок, обід чи вечеря; чергова страва.

5》 розм. Перерва між уроками, лекціями в навчальному закладі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переміна — перемі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переміна — Зміна, заміна, (поступова) перехід; (білизни) пара, (їжі) перемішка. Словник синонімів Караванського
  3. переміна — Зміна, (речей) виміна, (у школі) перерва Словник чужослів Павло Штепа
  4. переміна — ПЕРЕМІ́НА, и, ж. 1. Дія за знач. переміня́ти¹, перемі́нювати, переміни́ти 1 і переміня́тися, перемі́нюватися, переміни́тися 1; заміна одного іншим. Доводив [Гордій], що безсмертя можливе тільки в довічній переміні індивідуумів (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. переміна — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  6. переміна — ПЕРЕМІ́НА, и, ж. 1. Дія за знач. переміня́ти¹, перемі́нювати, переміни́ти 1 і переміня́тися, перемі́нюватися, переміни́тися 1; заміна одного іншим. Доводив [Гордій], що безсмертя можливе тільки в довічній переміні індивідуумів (Гр. Словник української мови в 11 томах