1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пересідати

пересіда́ти

-аю, -аєш, недок., пересісти, -сяду, -сядеш; мин. ч. пересів, -сіла, -сіло; док.

1》 неперех. Уставши з одного місця, сідати на інше.

2》 неперех., на що, в що. Перебуваючи в дорозі, подорожі, переходити з одного поїзда, пароплава тощо на інший або з одного виду транспорту на інший для дальшого пересування; робити пересадку (у 2 знач.).

3》 неперех., перен., розм. Переходити на яку-небудь іншу роботу або на інше місце роботи, змінювати рід занять, вид роботи.

|| Замінювати знаряддя дії, виробництва.

4》 перех., діал. Робити засідку на кого-небудь.

5》 неперех., на що, діал. Змінюватися, переходити (про пору доби).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересідати — пересіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересідати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  3. пересідати — [пеиреис'ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. пересідати — Пересіда́ти, -да́ю, -да́єш; пересі́сти, -ся́ду, -ся́деш, -ся́дуть; -ся́дь, -ся́дьмо, -ся́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пересідати — ПЕРЕСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш; мин. ч. пересі́в, сі́ла, ло; док. 1. без дод. Уставши з одного місця, сідати на інше. На ту біду І Соловей тут опинився, – Вони [музики] до нього.. Словник української мови у 20 томах
  6. пересідати — ПЕРЕЙМА́ТИ кого, що (зупиняти, затримувати, завертати назад); ПЕРЕПИНЯ́ТИ (зупиняти, йдучи назустріч або перетинаючи шлях); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (швидко або силою); ПЕРЕСТРІВА́ТИ, ПЕРЕСТРІЧА́ТИ розм. (зустрівши); ЗАЙМА́ТИ (перев. худобу); ПЕРЕСІДА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. пересідати — ПЕРЕСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш; мин. ч. пересі́в, сі́ла, ло; док. 1. неперех. Уставши з одного місця, сідати на інше. На ту біду І Соловей тут опинився, — Вони [музики] до нього.. Словник української мови в 11 томах
  8. пересідати — Пересіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть. Словник української мови Грінченка