перетерти

Значення в інших словниках

1. перетерти — перете́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. перетерти — Перете́рти, див. перетира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. перетерти — ПЕРЕТЕ́РТИ див. перетира́ти. Словник української мови у 20 томах
4. перетерти — перете́рти вул. переговорити (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. перетерти — Тру, -треш, док. Переговорити; поговорити про справу. З ним треба серйозно перетерти про Рому (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. перетерти — (-тру, -треш) док., що, про що; бізн., крим., мол. Обговорити якесь питання. Рано чи пізно — з ним треба серйозно перетерти про Рому <...> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Словник жарґонної лексики української мови
7. перетерти — перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Фразеологічний словник української мови
8. перетерти — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
9. перетерти — ПЕРЕТЕ́РТИ див. перетира́ти. Словник української мови в 11 томах
10. перетерти — Перете́рти, -ся см. перетирати, -ся. Словник української мови Грінченка