1. Великий тлумачний словник сучасної мови

переїжджий

переї́жджий

-а, -е.

Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось.

|| у знач. ім. переїжджий, -джого, ч.; переїжджа, -джої, ж. Людина, що переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переїжджий — переї́жджий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. переїжджий — [пеиреийіжджией] м. (на) -джому/ -дж'ім, мн. -дж'і Орфоепічний словник української мови
  3. переїжджий — ПЕРЕЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось. Коли мала десять років, строїв у її родичів якийсь переїжджий стройник [настроювач] фортеп'ян (О. Словник української мови у 20 томах
  4. переїжджий — (як) переї́жджа сва́ха, зі сл. гаса́ти, бі́гати, ї́здити і т. ін. Людина, що часто міняє місце свого перебування. І став Максим жити на два двори: місяць поживе в дружини, місяць — у матері. Фразеологічний словник української мови
  5. переїжджий — ПЕРЕЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось. Коли мала десять років, строїв у її родичів якийсь переїжджий стройник [настроювач] фортеп’ян (Коб., І, 1956, 428); // у знач. ім. переї́жджий, джого, ч.; переї́жджа, джої... Словник української мови в 11 томах