пермутація

пермута́ція

I -ї, ж., муз.

1》 В системі сольмізації – особливий вид мутації, коли разом зі зміною модальної функції змінюється і висота.

2》 Вид вертикально-рухомого контрапункта, при якому кожна мелодія проводиться у кожному з голосів.

3》 Перестановка яких-небудь музичних елементів в залежності від серійного порядку – ротація, виведення похідних рядів та ін.

II -ї, ж.

Очищення, пом'якшення води фільтруванням її крізь шар пермутиту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пермутація — див. мутація Словник чужослів Павло Штепа
  2. пермутація — (від лат. permutatio — зміна, змінювання) — 1. В системі сольмізації одночасна зміна модальної функції (fa — mi) та висоти (бемоль — бекар). 2. Вид вертикально — рухливого контрапункту, коли кожна мелодія проводиться в кожному з голосів. Словник-довідник музичних термінів
  3. пермутація — Довільна множина, утворена з усіх елементів заданої множини; як от: множина, що складається з 3 елементів {a, b, c}: abc, acb, bac, bca, cab, cba; у загальному випадку множина, що складається з n елементів, має n п. Універсальний словник-енциклопедія